|
Анатолий Ершов
СТИХТ
Вирень базар
Кати-мзярда, кати-кода —
Ладняс нинге тя аф содаф —
Вирень зверьхне базар тисть,
Паршинь мишендема лиссть.
Офтсь, няк, ундути тись поза,
Сембе меденц каясь тоза,
Ведня мархта шорязе,
Мишендемс ни ёразе.
Позась ламбама и пара,
Меднять эзда шарозь шары,
Ашезь кирде офтсь и — вов
Ундуть эса аньцек шов.
Келазсь каннесь рястаф сиволь,
Ну, конешна, сивольсь миволь,
А сон пакарнятнень кадсь
И синь мишендемост лядсь.
Нумолсь ярхцась ни пурьхкада,
Тяни пори капста пряда,
Ёжуть лангса рахси сонць :
— Сивить пакарнятнень тонць. –
А урнясь кузнятнень ала
Толня лаца палозь палы,
Пяштень рамайхть хуш и аш,
Соньге канксоц курок маштсь.
Шнасазь базарснон фкя мяльса
Вирень эряйхне эсь кяльсост —
Кие мезе ёрась миме,
Сяконь ся и ярхцась-симсь.
Цёфкскясь моронянзон морай,
Сиянь пайгонянзон ёряй,
Сембе кштикшнема кундасть —
Тяфта шобдавас шумнасть.
Кати-мзярда, кати-кода —
Ладняс нинге тя аф содаф —
Вирень зверьхне базар тисть,
Тоса топодемс синь кштисть.
КУКУ-КУКУНЯ
Сёрмав кукуть тевоц сяка :
Велеть фтала коль кукай,
Кукуть мороц аф кувака,
Сон эсь лемонц келькси-шнай :
— Ку-ку ! Ку-ку ! Ку-ку! Ку-ку !
* * * *
Корхтайхть, куку, содат лама —
Ули кизефксозе стажа :
Кда школав молян ванды,
Мезе шта дневникса кандан ?
— Ку-ку!
— Фкя...
— Ку-ку!
— Кафта... Аньцек кафта ?
Рахсят лангсон, куку, тяфта ?
Или колмос лувомс стака ?
Тев лия аф содат сяка.
Ванан, нолапарят, то лгав,
Афи молян ванды школав,
Муворсь, куку, тон улят,
А мон ладян ульмонят...
* * * *
Куку, куку, кукуня,
Тага топодсь кизоня,
Корхтайхть, тячиень шиня
Тейне арась ниленя.
А мон афи верондан,
А мон касомс кенордан,
Шять, аф тяшкава и одан,
Лувить кизонянень оду ! —
Кукусь луви, луви, луви,
Пяле частшка, кода луви.
— Вай, да мон ни сире атян,
Сяда киза эрянь-тратянь !
СТИХКАТ-ПАКШКАТ
Ёфси эйндась Вадоть кальняц,
Пяк ни кельме тялонь щамсь.
Вирень ваныть явай баняц,
Вов ба эжема сувамс !
* * * *
Най туцят, туцят, туцят...
Коза, менель, синь уйфтят ?
Тяса — мани, тоса — пизем,
Мезе мяльце — сянь тият,
Аяш пингце нльне сиземс.
* * * *
Эрек вайгяльхне юмасть,
Ваясь шобда вети шись.
Сёксесь пильге алу прась,
Кода ляи Каргонь кись.
* * * *
Корхтай тувось:
— Тувоня !
Мезьда пелят,
Шава пря ?
Кда рдазти аф суват,
Эста мезень тон туват ?
* * * *
Зарясь келептсь якстерь пацят
Шись вирть фталда куци-стяй,
Пирьфса велеть келес мацись
Атякш лаца кукоряй.
Рахай атякшсь :
— Га-га-га,
Банка, мацись месенди, —
А сонць чёпафтсь валда ляи,
Ведь унжат, няк, вешенди. |